Чoтиpи poки тoму, 26 чepвня 2014-гo, пoчaлися бoї зa Донецький аеpопоpт. 242 дні українські бійці пpотистояли пpоpосійським сепаpатистам та мужньо відстоювали свою землю. Їх відвага та патpіотизм навіки закаpбувались у пам'яті укpаїнців, а самі воїни з того часу отpимали гоpде звання "кібоpгів".
Військовослужбовці 3-го окpемого полку спецпpизначення pозповіли пpо пеpший бій, хвилювання й емоції та його значення для всього полку.
Заступник командиpа військової частини по pоботі з особовим складом Сеpгій Фpанцішкевич твеpдить, що не можна забувати пpо події, які почалися 4 pоки тому:
Потрібно, щоб ні ми, ні наші діти ніколи не забували про те, яку ціну сплатили за спокій на тій території, де знаходимося.
Перший бій розпочався 26-го числа. Було дуже важко усвідомити, що почалася справжня війна, на якій гинуть наші побратими.
3-ій окремий полк спецпризначення зайшов у Донецький аеропорт 7 квітня 2014 року. Військовослужбовці обороняли цей важливий стратегічний об'єкт до жовтня. Не обійшлося на цій війні без утрат.
Втрати були страшними, але саме це привело в бойову готовність дух наших хлопців. Кожен усвідомив, що відбувається справжня війна, – зауважив Францішкевич. – Наші захисники свідомо, не шкодуючи себе, ціною власного життя виконували бойові завдання. Всі були готові до бою, але не допускали думки, що це буде настільки по-справжньому. Противник зазнав дуже важких утрат, тому що не очікував отримати такий спротив.
Під час оборони ДАПу загинуло шість військовослужбовців: перша втрата сталася в квітні, коли ще не розпочалися військові дії. У вересні загинули капітан Євген Подолянчук і майор Олег Кулигін, у жовтні ще троє військовослужбовців – Вадим Шешеня, Олександр Хруль та Іван Литвинов.
На запитання про те, чи справді хлопців залякували та пропонували здати аеропорт без бою, заступник командира зазначив:
Коли частина спецпризначенців зайшли в Донецький аеропорт, було налагоджено комунікацію зі службою безпеки ДАПу, спілкувалися за допомогою мобільного зв'язку. У подальшому стало зрозуміло, що ця служба безпеки перейшла на сторону сепаратистів, маючи телефонну базу спецпризначенців. Були непоодинокі випадки, коли виходили на командування, пропонували просто здати об'єкт. А після початку бойових дій чеченці неодноразово по телефону погрожували військовим, що "провідають" їхні родини в Кропивницькому. Було страшно, адже терористи називали точні адреси й імена дружин та дітей.
Спецслужби проводили розслідування, звідки сепаратисти мали такі точні дані, але наразі про його результати нічого невідомо.
Військові розуміли, що розпочалася справжня війна із сусідньою державою, адже були "двухсоті" та полонені з документами РФ.
Боєць із позивним «Американець» розповів про перший постріл українських військових:
Перший постріл зробив наш снайпер. На допомогу летіли 6 вертольотів. Вони заходили з іншого боку аеропорту, і їх хотіли збити сепаратисти. Нам вдалося дати гідну відсіч супротивнику.
Чоловік розповідає, що до цього, вночі, коли йшли перемовини, військовим пропонували вийти зеленим коридором у сторону Донецька й скласти зброю. Зрозуміло, що цього ніхто б не робив.
Після розуміння, що ніяких домовленостей не буде, пролунав перший постріл, і всім стало ясно, що почалася війна. Ми допомагали виходити цивільним, щоб ніхто не залишався в аеропорту. Кожен тримав свою позицію й не відходив у тил.
Одним із завдань «Американця» була охорона виборчих бюлетнів.
Майже весь день оберігали бюлетені в ангарі, який пробивається наскрізь, як бляшанка. А потім перейшли в цегляну будівлю. Добре, що люди не падали духом, всі розуміли своє завдання: нам потрібно оборонятися, щоб наші товариші вижили.
Аби не падати духом, чоловіки підбадьорювали один одного, розуміли — потрібно діяти активно, виконуючи поставлені завдання.
Загиблих у першому бою зі сторони українських військових не було. Основним завданням у цей день було тримати противника на відстані, безпечній для військових.
Це було бойове хрещення практично для всіх, хто перебував у цьому місці. Ми мали тримати свою марку на найвищому рівні. Коли приходили інші підрозділи, ми говорили, що відбили перший штурм і нам потрібно вистояти, на нас дивилися, як на еталон. Тому ми не мали можливості збавити оберти, – розповів спецпризначенець із позивним «Кроль».
Спецпризначенець із позивним "Ден" розповів, що в першому бою військовослужбовців, які мали бойовий досвід, були одиниці. Чоловік також показав свій бронежилет, який у тому бою врятував його життя, а нині знаходиться в музеї полку. Те, що він пошкоджений, «Ден» побачив уже після бою.
Фото — неофіційна сторінка 3-го полку СпП у Фб
Нагадаємо, військові дії поблизу Донецького аеропорту розпочали 26 травня 2014 року. Вночі близько 3:00 год. на територію аеропорту вдерлись 80 бойовиків так званої «ДНР», до яких згодом приєднались і чеченські військові із загонів Кадирова. Вони вимагали виведення українських військових з території аеропорту.
Близько 11:00 год. українським військовим був зроблений перший постріл, коли один з кадирівців із зенітно-ракетного комплексу намагався збити український винищувач, що пролітав на малій висоті. З цього моменту й розпочались бої за аеропорт.
Читайте також: Випробування війною: як АТО змінила життя добровольців з Кіровоградщини (ФОТО)
Музей 3-го полку СпП
