Тиждeнь тoму вeсь Нoвoмиргoрoд і ближні нaсeлeні пункти гуділи від інфoрмaції, що в район завітала знімальна група програми "Міняю жінку", отже, якась з мешканок району наважилася на участь у цьому проекті. Принаймні одна людина, яка фігуруватиме в програмі, добре відома у Новомиргороді та за його межами — це директор міського будинку культури, поетеса та актриса Людмила Третяк. Саме вона погодилася розповісти "Точці доступу" про свою участь у проекті.

У мене все вийшло спонтанно. У соцмережі Фейсбук у мене є подруга, яка працює на каналі 1+1. Вона запропонувала заповнити анкету — наче жартома. І от я відповідаю на різні питання, а на одне не можу вигадати відповіді — "Що б ви хотіли в собі змінити?". Питаю в чоловіка, а він відповідає: "ВСЕ!". Потім казав, що жартував, але я на той момент вже відправила анкету й дала згоду на участь в проекті.

Кор.: Чи не було страшно залишати родину на тиждень, дім, роботу?

За родину не боялася. Вони у мене бійці, я точно знала, що без мене впораються. Дуже переймалася тільки за маму — вона боялася, що завезуть мене світ за очі, в якісь страшні умови. Тим паче — в момент, коли я сідала в фургон знімальної групи, за умовами проекту, віддавала мобільний і звʼязку з рідними не мала. Я не дуже переймалася, інтуїція підказувала, що далеко не завезуть. Хоч були моменти, коли в машині сиділа й думала — а як же я впораюся без нормального знання англійської мови, якщо мене все-таки завезуть далеко?

Ну, і саме тому, що в мене родина — то гарні тили, дитина вже досить доросла, я не боялася залишати Новомиргород на тиждень.

А от чоловік переживав. Він не скаржився — не та людина. Але з рук два дні все сипалося.

Кор.: Чи вразила вас нова родина, нові умови?

Гадаю, знімальна група була впевнена, що мене вразить ситуація значно більше. Я маю великий життєвий досвід — колись жила в приватному домі без газу і знаю, що таке топити пічку дровами, перша освіта в мене — зоотехнікум, ми там доглядали за тваринами, то для мене не буде дивиною подоїти корову чи нагодувати свиней. Щоб я відчула справжній стрес, мене треба було поставити в якісь дуже специфічні умови. Наприклад, завезти в родину, де люди не знають української мови й там є маленька дитина. От такого я дійсно боялася.

Працювала я у дитячому садочку помічником вихователя. Мені здається, що впоралася з роботою.

Кор.: Ця передача передбачає, що в сімʼю приходить чужа людина й одержує доступ до всього, проводить так би мовити внутрішню ревізію. Чи важко наважитися на такий крок?

Я людина відкрита. Я знаю, що ми всі неідеальні. Ідеальних людей не існує. Я готова була, щоб всі побачили, як живе жінка, яка все життя викручується на одному каблуці. Ясно, що якісь вади будуть винесені на загал. Але я завжди цінувала людей, які знають про мої недоліки — та шукають в мені (а головне — знаходять!) позитив.

Кор.: Як відбувався знімальний процес?

Знімальна група — це семеро осіб, семеро чоловіків. Уже не страшно — так, завезли кудись, але ж за спиною є така група підтримки! Камери у будинку поставлені скрізь. Приховати неможливо нічого. Самій цікаво, що назнімали! Але поки що відео не змонтували, ще через місяць буде зйомка про те, як змінилося наше життя. А на екрани телевізорів передача вийде приблизно у вересні. Так нам сказали. Тож чекайте — і дивіться!

Кор.: Які висновки ви зробили за результатами проекту?

У мене найкраща робота. У мене найкраща родина. У мене найкраще начальство! Іноді треба помінятися з кимось долями, щоб усе це зрозуміти. А мій чоловік сказав, що більше він мене нікуди не відпустить! Словом, я почула те, що насправді найбільше хотіла почути на початку проекту.

Ну, і англійську треба вчити… Життя бентежне, раптом знадобиться…

Читайте також: Директорка мовної школи Любов Яновська: як побудувати успішний бізнес і реалізувати себе (ФОТО)

Читайте також: Катар очима вуличних артистів: еквілібрист із Кіровоградщини підкорив арабських шейхів (ФОТО)

Читaйте нaс у Telegram тa Facebook. Підписуйтесь нa нaші стoрінки тa будьте в курсі oстaнніх нoвин.